Мільйони на Майдані, заклики і палкі промови,
скандування і загальноукраїнські протести. То був 2004 рік – Помаранчева Революція,
яка відродилася в 2014-му, запалала шинами, захлинулася кров’ю і увійшла в
історію, як Революція Гідності…
Але була ще одна революція, ще один
Майдан. Це був 1919 рік. В Києві , на Думській площі, де тепер майдан
Незалежності, теж зібрався Майдан. Протестувальники розділилися: більша частина
стояла під українськими жовто – блакитними стягами, інші – тримали російські
триколори і співали «Боже, царя храни». Через 95 років, на тому самому місці,
де галичани намагалися зупинити білогвардійців, під час Євромайдану на
Інститутській вулиці виросла «Львівська брама» - перша велика барикада. Вона
стала своєрідним порталом між минулим і майбутнім по-справжньому вільної і демократичної
держави…
21 листопада в бібліотеці вшанували
події Майдану: огляд періодичних видань
«Хроніка протестів», переглядом фільму пам´яті Небесної Сотні, в Будинку
культури: година пам’яті «За право жити у вільній країні» http://my-liman.jimdo.com ("Новини")
Минув рік, відколи на всіх майданах України
розпочалася Революція Гідності. За Європейські цінності платимо дорогою ціною –
людським життям, сирітськими долями,
зруйнованими містами і селами.
Герої не вмирають…
Так, не вмирають. Вони житимуть в
нашій пам´яті, крізь роки промовлятимуть до нас журливими піснями і
патріотичними віршами. Герої не вмирають…
Так, не вмирають. Та чомусь знову
і знову запитуєш себе: скільки ще «Небесних сотень» здійметься за обрій білими
птахами? Скільки ще?!
Немає коментарів:
Дописати коментар